что значит не притулятися
Словари
ПРИТУЛИ́ТЬСЯ, притулюсь, притулишься, совер. (прост. фам.). Поместиться, улечься где-нибудь удобно или скрывшись за чем-нибудь. «К столам, к окнам притулились, растянулись, спали крепко.» Фурманов.
|| Приютиться где-нибудь. «(Степушка) приютился или, как говорят орловцы, «притулился» у садовника Митрофана.» А.Тургенев.
(несов. притуляться). прост.
Расположиться кое-как; примоститься, приткнуться.
Вахтенное отделение матросов стоит на своих местах. Многие, притулившись у мачт, дремлют. Станюкович, Ночью.
Ксения Афанасьевна уже не сидит за кухонным столом, а притулилась в уголочке. Федин, Первые радости.
Найти себе пристанище, остановиться где-л.
После пожара этот заброшенный человек приютился, или, как говорят орловцы, «притулился», у садовника Митрофана. Тургенев, Малиновая вода.
Укромно, не занимая много места, оказаться расположенным, размещенным где-л.
[Иван] зачарованно смотрел на алмазно сверкающую росинку, притулившуюся в пазухе листка. Воронин, В родных местах.
Рядом с подъездом притулилась торговая палаточка. Солоухин, Мать-мачеха.
притули́ться, притулю́сь, притули́шься
притули́ться, притулю́сь, притули́мся, притули́шься, притули́тесь, притули́тся, притуля́тся, притуля́сь, притули́лся, притули́лась, притули́лось, притули́лись, притули́сь, притули́вшийся, притули́вшаяся, притули́вшееся, притули́вшиеся, притули́вшегося, притули́вшейся, притули́вшихся, притули́вшемуся, притули́вшимся, притули́вшуюся, притули́вшеюся, притули́вшимися, притули́вшемся
устроиться, расположиться, улечься, приснаститься, прислониться, прижаться, приютиться, примоститься, пристроиться, усесться, поместиться, подмоститься, приткнуться
притуляться
Смотреть что такое «притуляться» в других словарях:
притуляться — устраиваться, усаживаться, пристраиваться, примащиваться, притыкаться, прислоняться, ложиться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Притуляться — несов. разг. сниж. 1. Пристраиваться, примащиваться где либо, на чем либо. отт. Располагаться, размещаться где либо (о неодушевленных предметах). 2. Находить убежище, приют. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
притуляться — притул яться, яюсь, яется … Русский орфографический словарь
притуляться — (I), притуля/юсь, ля/ешься, ля/ются … Орфографический словарь русского языка
притуляться — см. притулиться; я/юсь, я/ешься; нсв … Словарь многих выражений
притули́ться — люсь, лишься; сов. (несов. притуляться). прост. Расположиться кое как; примоститься, приткнуться. Вахтенное отделение матросов стоит на своих местах. Многие, притулившись у мачт, дремлют. Станюкович, Ночью. Ксения Афанасьевна уже не сидит за… … Малый академический словарь
Притулиться — сов. разг. сниж. см. притуляться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Притулять — несов. перех. разг. сниж. то же, что притуляться 2. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ПРИТУЛИТЬСЯ — ПРИТУЛИТЬСЯ, люсь, лишься; совер. (разг.). Устроиться, улечься или усесться где н. в укромном или неудобном месте. П. в уголке. | несовер. притуляться, яюсь, яешься. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ложиться — покрывать, сходить, возлегать, падать, притуляться, распластываться, протягиваться, закрывать, прикрывать, осыпать, располагаться, укрывать, опушать, вытягиваться, разваливаться, обрушиваться, валиться, сваливаться, укладываться, растягиваться,… … Словарь синонимов
ПРИТУЛИТИСЯ
ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм., ПРИВЕРНУ́ТИСЯ діал.; ПРИКИПІ́ТИ, ПРИРОСТИ́, ПРИПНУ́ТИСЯ, ПРИП’Я́СТИ́СЯ (ПРИП’Я́ТИСЯ), ПРИТЕ́РТИСЯ, ПРИЛІПИ́ТИСЯ, ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, ПРИЛИ́ПНУТИ розм., ВЛИ́ПНУТИ (УЛИ́ПНУТИ) розм., ПРИПЛЮ́СКНУТИ розм. (щільно, тісно); ПРИГОЛУ́БИТИСЯ, ПРИЛА́ЩИТИСЯ розм., ПРИЛА́СТИТИСЯ розм. (з ласкою, ніжністю). — Недок.: притуля́тися (приту́люватися рідше), тули́тися, пригорта́тися, присува́тися (присо́вуватися), притиска́тися (прити́скуватися рідше), приника́ти, припада́ти, приляга́ти, приклада́тися, підгорта́тися, притика́тися, приверта́тися, жа́тися розм. прикипа́ти, прироста́ти, припина́тися, притира́тися, прилі́плюватися, прищу́люватися, прилипа́ти, влипа́ти (улипа́ти), приголу́блюватися, прила́щуватися (прилаща́тися). Ти відходиш від люка і притуляєшся до вогкої стіни коридора, бо ледве стоїш на ногах (Ю. Андрухович); Вони лежали, тісно пригорнувшись одне до одного, бік у бік, і з її вуст парувало дихання (Вал. Шевчук); Потім від його одхитнулася (мати), одірвалася, затопила у печі, постановила вечерю варити і знов до його присунулася (Марко Вовчок); Дівчина стоїть, притиснувшись до хвіртки, і пильно дивиться в далечінь (М. Стельмах); Він одійшов до стіни й приник до неї лицем (І. Микитенко); Грудьми й обличчям він приліг до костьольного муру (І. Франко); Вутанька стояла в якомусь заціпенінні, приклавшись лобом до холодної рами вікна (О. Гончар); Приложившись до вікна, він почав придивлятись (Панас Мирний); Щось шепочучи, підгорталася (Маруся) ближче до опришка (Г. Хоткевич); Не спав і Карпо Богун. Приткнеться до плетеної стіни й довго дивиться на страшні снопи вогнищ (І. Ле); Береза росте, розростається, лист до листонька привертається (пісня); Лейтенант у колясці прикипів до кулемета (О. Сизоненко); І рвонувся Охрім з постелі, Як дитя, до вікна приріс (І. Вирган); — Тату! — Охопила рученятами, припала, прип’ялася вустоньками. (С. Васильченко); Лукин притерся плечима до стінки воза (Н. Кобринська); Прищулившись одне до одного, вони мовчки дивились, як над світом поступово виднішає, зірки тануть в попелястому небі (О. Гончар); Знадвору постукали у вікно, й чиясь голова прилипла до шибки (Є. Гуцало); Зіщулився (кіт). очі заплющив міцно-міцно, припав до підлоги, аж влип у неї (Ю. Збанацький); Стара Грищенчиха стояла біля загороди, приплюскла до вербового пенька так, що її важко помітити (І. Ле); Ось і рідесенький туманець пав на річеньку, мов парубок приголубивсь до дівчиноньки (Г. Квітка-Основ’яненко); Побачивши тата, хлопець побіг до нього, прилащився дитячим звичаєм, а той узяв його до себе на руки (переклад М. Лукаша).
РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про одну особу, декількох або багатьох людей — зайняти приміщення для проживання або яке-небудь місце, сідаючи, укладаючись тощо), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, УЛАШТУВА́ТИСЯ (ВЛАШТУВА́ТИСЯ), УМОСТИ́ТИСЯ (ВМОСТИ́ТИСЯ), УПОРЯДИ́ТИСЯ (ВПОРЯДИ́ТИСЯ), УПОРЯДКУВА́ТИСЯ (ВПОРЯДКУВА́ТИСЯ), ОСІ́СТИСЯ, ПРИМІСТИ́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ОТАШУВА́ТИСЯ рідше; ПРИМОСТИ́ТИСЯ розм., ПРИТУЛИ́ТИСЯ розм., ПРИЛІПИ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм., ПРИХИЛИ́ТИСЯ розм., ПРИХИСТИ́ТИСЯ розм. (перев. не дуже зручно, на невеликому, тісному просторі). — Недок.: розташо́вуватися, розмі́щуватися (розміща́тися), улашто́вуватися (влашто́вуватися), умо́щуватися (вмо́щуватися), приміща́тися, примі́щуватися, пристро́юватися, примо́щуватися, мости́тися, приту́люватися, притуля́тися, ліпи́тися, прилі́плюватися, притика́тися. Люди познімали з плечей торби, розташувалися на короткий відпочинок (Григір Тютюнник); Не встигли розміститись у вагоні, як рушив поїзд (Л. Смілянський); З великим гамором дітвора розміщувалася навколо рядна (О. Донченко); Тарас Григорович влаштовувався у густих кущах, витягав з-за халяви крихітну записну книжечку і писав вірші (З. Тулуб); Морозицький знову вмостився у кріслі (О. Лупій); Через вулицю під парканом тісною лавою збились чоловіки, парубки, дівчата.. Над ними другим ярусом впорядились на паркані і поміж темним гіллям дерева діти (С. Васильченко); Молодь почала танцювати при грамофоні, а картярі примістилися при двох столиках (О. Маковей); Я.. сідав у човен і, оташувавшись у вершині, ловив рибу (П. Саксаганський); Зінька.. примостилася на камені, котрий лежав біля самісінького порога (І. Нечуй-Левицький); Голосно каркнула.. ворона. Вона приліпилася на вершечку липи (Ю. Збанацький); В Харкові, в спеку, в театрі «Муссурі» Десь я приткнувся в останнім ряду (Л. Первомайський); Набігається (Цимбалюк) з саженем по полю, прихилиться де-небудь та й поснідає (О. Гончар); Він прихистивсь тоді серед лантухів, вузлів. серед густої маси спітнілих людей у шинелях, сіряках, лахах (В. Підмогильний).
СЕЛИ́ТИСЯ (влаштовуватися жити — на незаселеному місці, в населеному пункті, в помешканні), ОСЕЛЯ́ТИСЯ, ОСЕ́ЛЮВАТИСЯ, ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, ПРИМІЩА́ТИСЯ, ПРИМІ́ЩУВАТИСЯ, ПРИТУЛЯ́ТИСЯ (ПРИТУЛЮВАТИСЯ) розм., ПРИХИЛЯ́ТИСЯ розм.; ОСІДА́ТИ, ОСІДА́ТИСЯ розм., РОЗСІДА́ТИСЯ розм., ОСА́ДЖУВАТИСЯ рідше (обирати постійне місце проживання); ПІДСЕЛЯ́ТИСЯ, ПІДСЕ́ЛЮВАТИСЯ (селитися близько до когось або разом з кимсь); ПОМІЩА́ТИСЯ, РОЗМІЩА́ТИСЯ, РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ (займати якесь приміщення під житло). — Док.: осели́тися, посели́тися, примісти́тися, притули́тися, прихили́тися, осі́сти, осі́стися, розсі́стися, осади́тися, підсели́тися, помісти́тися, розмісти́тися. Пішли, щоб землю озирать, Де їм показано селитись (І. Котляревський); — Я думаю оселитись аж за Дніпром в Лубнах (І. Нечуй-Левицький); Як оселяться у своїй хаті. то всі примхи та вигадки де й подінуться (Л. Яновська); Вони поселилися в двох різних половинах хати (П. Загребельний); Рухаючись цілими ордами, вони (народи Сходу) осідали поблизу Дніпра (Г. Коцюба); Після розгону Січі Яновський безвиїзно осів у своєму зимовнику (С. Добровольський); Я, як бачите, кинув Вінницю і осівсь на якийсь час в Лопатинцях (М. Коцюбинський).
ПРИТУЛЯТИСЯ
ПРИТУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИТУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, док.
1. до чого. Ставати, сідати, лягати, обпираючись об щось або прихиляючись до чого-небудь.
Притуляється [Фатьма] до дерева і дивиться на море. (М. Коцюбинський);
– Це ти? – іще тісніше притуляється [жінка] до одвірка, щоб не впасти (М. Стельмах);
Доки мати підтягувала ґніт у каганцеві (щоб виднішою була синові хата!), Данько, притулившись до теплого комина і відігріваючи закляклі руки, стежив, як радісно шапарює по хаті Вутанька (О. Гончар);
// перев. чим і без дод. Щільно притискатися, припадати до чого-небудь.
Дівчина підходить до вікна й притуляється лобом до холодної шибки (О. Донченко);
Карпо почав розказувати, як ящірки гублять хвости і як потім прилазять за ними. І тілько притулиться, – так хвіст і прискаче сам знову (Панас Мирний);
– Я ще як малим був, то, бувало, пожену корову пасти, а сам сяду на землю, притулюсь вухом до телеграфного стовпа, слухаю, як він гуде різноголосо, і мрію (Д. Ткач).
2. Тісно присуватися, пригортатися до кого-, чого-небудь; горнутися.
Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський);
Вони мовчали, притулившись одне до одного (О. Донченко).
3. тільки док. Знайти собі притулок; поселитися.
– Нема ж в мене родиноньки, ні до кого притулитися (П. Чубинський);
Жив він, як і всі сімейні робітники, в невеличкім будиночку, що ділився на два приміщення, в одному з яких і притулилася його родина (Олесь Досвітній);
* Образно. Хати, хати. А в кожній з них притулилося людське горе (Г. Хоткевич);
// Приєднатися, пристати до кого-, чого-небудь.
Пан Ригорович мав було покинути і своє боярство і притулитися до чужого весілля (Г. Квітка-Основ’яненко).
4. розм. Розміщуватися, розташовуватися, влаштовуватися де-небудь (перев. на невеликому, тісному просторі, в незвичному, незручному місці).
Один по одному вони виходили з душної кімнати, від весільного столу, і притулялись перекурити на призьбі (Ю. Смолич);
Семен теж притулився оддалік під осмаленим деревом (М. Коцюбинський);
Село Шпитьки притулилося під горою: ми, значить, під’їжджаємо на німецькій штабній машині, зупиняємось із метою розвідати (Ю. Яновський);
// перев. док., до чого. Розташуватися біля чого-небудь великого.
– Давай, хоч з коліна вилупи! Плачу, бач, за те, що моя землянка притулились до панського глинища (І. Нечуй-Левицький);
Біля низенької сірої хатинки, що притулилася до темної стіни башти, стояли, сиділи у сірих поіржавілих куртках рудокопи (Олесь Досвітній);
Сосонка – невелике село. Рядочком хат воно притулилося до лісу, вперлося городами та садками в обидва береги Русавки (М. Зарудний).
(1) Притуля́тися / притули́тися губа́ми до кого – чого – цілувати кого-небудь перев. у щось.
Мати міцно обняла сина й притулилася губами до його опуклого лоба (О. Донченко);
– Ти ж полюбиш цього іншого чоловіка? – я затримав Тінину руку в себе на щоці і притулився губами до її долоні (В. Шкляр).
ПРИТУЛИТЬСЯ
Смотреть что такое «ПРИТУЛИТЬСЯ» в других словарях:
притулиться — устроиться, расположиться, улечься, приснаститься, прислониться, прижаться, приютиться, примоститься, пристроиться, усесться, поместиться, подмоститься, приткнуться Словарь русских синонимов. притулиться 1. см. прижаться. 2. см … Словарь синонимов
ПРИТУЛИТЬСЯ — ПРИТУЛИТЬСЯ, притулюсь, притулишься, совер. (прост. фам.). Поместиться, улечься где нибудь удобно или скрывшись за чем нибудь. «К столам, к окнам притулились, растянулись, спали крепко.» Фурманов. || Приютиться где нибудь. «(Степушка) приютился… … Толковый словарь Ушакова
Притулиться — сов. разг. сниж. см. притуляться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
притулиться — притулиться, притулюсь, притулимся, притулишься, притулитесь, притулится, притулятся, притулясь, притулился, притулилась, притулилось, притулились, притулись, притулитесь, притулившийся, притулившаяся, притулившееся, притулившиеся, притулившегося … Формы слов
притулиться — Искон. возвратн. форма к притулить «прислонить, спрятать», преф. производному от тулить «укрывать, прятать», суф. образования от тула «скрытое, укромное место». См. тулья (шляпы) … Этимологический словарь русского языка
притулиться — притул иться, л юсь, л ится … Русский орфографический словарь
притулиться — (II), притулю/сь, ли/шься, ля/тся … Орфографический словарь русского языка
притулиться — люсь, лишься; св. Разг. Расположиться или устроиться где л. в укромном или неудобном месте. П. в уголке. П. на краешке. П. на скамейке. Велосипед притулился в маленькой прихожей. ◁ Притуляться, яюсь, яешься; нсв … Энциклопедический словарь
притулиться — лю/сь, ли/шься; св.; разг. см. тж. притуляться Расположиться или устроиться где л. в укромном или неудобном месте. Притули/ться в уголке. Притули/ться на краешке. Притули/ться на скамейке … Словарь многих выражений
притулиться — при/тул/и/ть/ся … Морфемно-орфографический словарь